<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
   <channel>
      <title> </title>
      <link>http://incomprehensible.hiblogger.net/rss/</link>
      <description>RSS feed of hiblogger.net user incomprehensible</description>
      <pubDate>Sat, 22 Nov 2008 00:46:39 +0200</pubDate>
      <lastBuildDate>Sat, 22 Nov 2008 00:46:39 +0200</lastBuildDate>
      <image>
          <url>http://hiblogger.net/img/avatar/9/a/4/2152287_7618746.gif</url>
          <title>hiBlogger.net user incomprehensible </title>
          <link>http://incomprehensible.hiblogger.net/rss/</link>
      </image>
<item>
<title>Полюси</title>
<link>http://incomprehensible.hiblogger.net/20934.html</link>
<description>&lt;p style=&quot;text-align:justify;&quot;&gt;Я не покладаю надії на мобільний, на гори старих запилених книжок, на &amp;quot;авось&amp;quot; чи на диво серед вечора...Я не вірю у казки, у парадоксально абстраговані консервативні мрії у майбутнє, у гостру інтелектальну нестачу мозкової активності, у солодкі слова деяких знайомих...Не вірю у байки про те, що протилежне притягується...воно лише з космічною швидкістю зникає у різних напрямках, воліючи бути разом...Не вірю у те, що, коли &amp;quot;тримаєш марку&amp;quot; і не спілкуєшся кілька днів в асі з деякими людьми (важко сказати категорію, але більше, ніж знайомий...менше, ніж друг)...вони напишуть виключно з поваги та солідарності, спираючись на навчання, очікуючи першого кроку з іншого боку...Мабуть, я з&#039;явилася в цьому світі не в той час, не в тому місці...Ні, я не жаліюся на життя, бо не вбачаю в нюнях сенсу - це прояв слабкості та зламності. Треба не боятися зізнаватися у помилках, у бажаннях, у почуттях, у тому, що ніхто ніколи не дізнався б, у аналізах мізкування та поведінки...Чомусь у мене перед очима пробігають думки, які з&#039;являлися у дитячій світлій наївній голові...Як не дивно, але в них я знаходжу відповіді на питання, які заплутували та виснажували довгими місяцями...Дитинство - період, під час якого накопичуються відповіді...Молодість - час, щоб знайти запитання до тих відповідей...А старість - аналіз усього...Ніяка найдавніша енциклопедія та збірка нотацій не замінить діамантового досвіду, що акумулюється протягом життя, що дається неосяжною клопіткою працею, прагненнями душі, тіла, серця...&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Fri, 08 Feb 2008 23:51:11 +0200</pubDate>
<guid>http://incomprehensible.hiblogger.net/20934.html</guid>
</item>

<item>
<title>Хочу бути роботом</title>
<link>http://incomprehensible.hiblogger.net/20852.html</link>
<description>&lt;p style=&quot;text-align:justify;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:x-small;&quot;&gt;Як хочеться іноді бути залізною...фігурувати купою металу, шоб не відчувати, не думати, а лише робити...&lt;/span&gt;&lt;br&gt;
 &lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Fri, 08 Feb 2008 18:41:15 +0200</pubDate>
<guid>http://incomprehensible.hiblogger.net/20852.html</guid>
</item>

<item>
<title>Трохи про всьо</title>
<link>http://incomprehensible.hiblogger.net/20437.html</link>
<description>&lt;p style=&quot;text-align:justify;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:x-small;&quot;&gt;Хоча я гадки не маю...про шо буду писати, але мені хороше..Про політичні конфлікти, економічну кризу, спалах пташиного грипу, черговий терористичний акт, занудство і жадібність влади не пишеться, бо всьо те не знайде прихильництво та вакантне місце у моєму пості...Піпл, більше позитиву! Фак тому всьому! Життя прекрасне!&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Wed, 06 Feb 2008 19:48:53 +0200</pubDate>
<guid>http://incomprehensible.hiblogger.net/20437.html</guid>
</item>

<item>
<title>Може...я...янгол?!</title>
<link>http://incomprehensible.hiblogger.net/20281.html</link>
<description>&lt;p style=&quot;text-align:justify;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:x-small;&quot;&gt;Мовчання...Знаешь, може я дійсно янгол, який випав з небесної колиски, який з&#039;явився у космічному просторі не в той час...не в тому місці...янгол, якому зламали крила...Може мене ще не змарнувала слина жорстокого, хаотично-парадоксального, сліпого, сірого, жадібного...прокуреного запахом грошей, зброї, крові, страху світу...Хтозна...Я прожила небагато, але встигла побачити та пережити чимало...може...тому я така наївна чиста дитина й досі...Поверніть мені крила! Чуєте?! Я втомилася зупиняти кров та загоювати рани гіркими слізьми, розпачем, спустошенням...&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Tue, 05 Feb 2008 23:03:39 +0200</pubDate>
<guid>http://incomprehensible.hiblogger.net/20281.html</guid>
</item>

<item>
<title>Без понту</title>
<link>http://incomprehensible.hiblogger.net/20040.html</link>
<description>&lt;p style=&quot;text-align:justify;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:x-small;&quot;&gt;Мою писанину постійно порівнюють з Андруховичем, Дерешем, Карпою і Кузьмою...Чесно кажучи...мене це бісить! Мій стиль  зовсім інший не тому...шо пишу без матюків...Я не почала блог із сонячного з посмішкою &amp;quot;Привіт!&amp;quot; або &amp;quot;Як ся маєте?!&amp;quot;, я не буду заповнювати колонку &amp;quot;Интересы&amp;quot;, бо одноманітнісь вже заїла в буденній метушні...Цей блог я буду вести для себе, хоча вже маю один тут, але продовжувати ту дурнувату болючу низку постів не маю бажання...Хочеться побути незбагненною, трохи невідомою, шоб ніхто не здогадався...шо то я...та темна натура, терористка з форумів, невдаха з нездоровою дитячою психікою, &amp;quot;трохи&amp;quot;  хвора на весь свій дах 18-тирічна дівчина, маразматичка, неврівноважена, складна для сприйняття особистість...Я буваю чемною дитиною лише тоді, коли сплю зубами до стінки...&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
<pubDate>Mon, 04 Feb 2008 18:27:37 +0200</pubDate>
<guid>http://incomprehensible.hiblogger.net/20040.html</guid>
</item>

</channel>
</rss>